Здоров’я і добробут людини: природоорієнтовані рішення в контексті European Green Deal
DOI:
https://doi.org/10.64378/iriush.journals.2025.2.2Ключові слова:
біорізноманіття, здоров’я і добробут людини, природоорієнтовані рішення, садово-бджолотерапевтичні простори, One Health, Європейський зелений курс, citizen scienceАнотація
У статті розглянуто взаємозв’язки між біорізноманіттям, здоров’ям і добробутом людини в контексті реалізації концепції «Єдине здоров’я» (One Health) та Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Обґрунтовано, що збереження біорізноманіття є ключовим чинником підтримання фізичного, психічного та соціального благополуччя, а природні екосистеми – основою екологічної стійкості, рекреаційного потенціалу та профілактики захворювань. Метою дослідження було наукове обґрунтування ролі біорізноманіття як чинника добробуту людини та визначення природоорієнтованих рішень, що сприяють реалізації стратегічних цілей ЄЗК у сфері сталого розвитку. Методологія дослідження поєднувала аналітичний, системний і структурно-функціональний підходи, що дозволило узагальнити сучасні наукові дані (2020–2025 рр.) та розробити комплекс практичних стратегій підвищення біорізноманіття в умовах садово-бджолотерапевтичних просторів. Запропоновано інтеграційну модель таких просторів як ефективних природоорієнтованих екосистем, що поєднують естетичну, екологічну й оздоровчу функції. У межах дослідження визначено сім ключових стратегій формування біорізноманітних садів: використання місцевих видів рослин; створення просторової мозаїки середовищ; мінімізація інтенсивного втручання; підтримання ґрунтового біорізноманіття; забезпечення водних елементів та укриттів; підтримка екологічної зв’язності; постійний моніторинг і адаптивне управління. Встановлено, що такі підходи сприяють зростанню стійкості екосистем, підвищенню продуктивності запилювачів, зменшенню психоемоційного навантаження на людину й формуванню гармонійного природного середовища. Особливу увагу приділено практичним аспектам застосування садово-бджолотерапевтичних просторів у системі оздоровчого туризму, як складової зеленої інфраструктури громад. Наголошено на ролі інструментів самооцінки (Garden Biodiversity Index) і платформ громадянської науки (iNaturalist, eBird, PollinatorWatch, Global Pollinator Watch) у розвитку екологічної свідомості населення та підвищенні якості екологічного менеджменту. Отримані результати свідчать, що впровадження садово-бджолотерапевтичних просторів може стати інноваційним напрямом зеленого відновлення, який поєднує екологічну безпеку, соціальну інтеграцію й оздоровчий ефект природи. Біорізноманіття розглядається не лише як природний ресурс, а як джерело здоров’я, гармонії та сталого розвитку людини і суспільства.
Посилання
Aerts, R., Honnay, O., & Van Nieuwenhuyse, A. (2018). Biodiversity and human health: mechanisms and evidence of the positive health effects of diversity in nature and green spaces. British Medical Bulletin, 127(1), 5–22. doi: https://doi.org/10.1093/bmb/ldy021.
Barkham, P. (2024, April 19). Letting grass grow long boosts butterfly numbers, UK study proves. The Guardian. https://www.theguardian.com/environment/2024/apr/19/letting-grass-grow-long-boosts-butterfly-numbers-uk-study-proves.
Convention on Biological Diversity. (2016). Decision adopted by the Conference of the Parties to the Convention on Biological Diversity XIII/6: Biodiversity and human health [WWW Document]. Retrieved October 8, 2025, from https://www.cbd.int/health/cop-13-dec-06-en.pdf.
De Vrieze, E., De Schrijver, A., Schelfhout, S., Vanhellemont, M., & Mertens, J. (2025). Boosting biodiversity potential in gardens of healthcare institutions: Turning lawns into flowering meadows. Urban Forestry & Urban Greening, 109, 128848. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2025.128848.
Delahay, R. J., Munschek, M., Kaltofen, C., & Witt, R. (2023). Biodiversity in residential gardens: A review of the evidence base. Biodiversity and Conservation, 32(10), 4155–4179. doi: https://doi.org/10.1007/s10531-023-02694-9.
eBird. (n.d.). eBird. Cornell Lab of Ornithology. Retrieved October 18, 2025, from https://ebird.org/home.
Egerer, M., Karlebowski, S., Conitz, F., Neumann, A. E., Schmack, J. M., & Sturm, U. (2024). In defence of urban community gardens. People and Nature, 6(2), 367–376. doi: https://doi.org/10.1002/pan3.10612.
European Commission. (n.d.). The European Green Deal. Retrieved October 18, 2025, from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en.
FAO, UNEP, WHO, & WOAH. (2022). One Health Joint Plan of Action (2022–2026): Working together for the health of humans, animals, plants and the environment. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. https://doi.org/10.4060/cc2289en.
Felgentreff, E. S., Jakubka, D., Knapp, S., & Bernhardt-Römermann, M. (2025). The garden biodiversity index: A self-assessment tool for evaluating biodiversity in private gardens. Landscape and Urban Planning, 263, Article 105449. doi: https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2025.105449.
Garibaldi, L. A., Gomez Carella, D. S., Nabaes Jodar, D. N., Smith, M. R., Timberlake, T. P., & Myers, S. S. (2022). Exploring connections between pollinator health and human health. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 377(1853), 20210158. doi: https://doi.org/10.1098/rstb.2021.0158.
Gilmer, C., Werth, A., & Park, D. (2020). Increasing soil biodiversity in botanical gardens. Land-Grant Press by Clemson Extension. https://lgpress.clemson.edu/publication/increasing-soil-biodiversity-in-botanical-gardens/.
Global Pollinator Watch. (n.d.). Global Pollinator Watch. Earthwatch Institute. Retrieved October 18, 2025, from https://earthwatch.org/global-pollinator-watch.
Green Care Finland ry. (n.d.). Green Care in Finland. https://www.gcfinland.fi/in-english/.
iNaturalist. (n.d.). iNaturalist. California Academy of Sciences & National Geographic Society. Retrieved October 18, 2025, from https://www.inaturalist.org.
Korpela, K., Pasanen, T., & Ratcliffe, E. (2018). Biodiversity and psychological well-being. In A. Ossola & J. Niemelä (Eds.), Urban biodiversity (pp. 134–149). Routledge. doi: https://doi.org/10.9774/gleaf.9781315402581_10.
Lovell, R., Wheeler, B. W., Higgins, S. L., Irvine, K. N., & Depledge, M. H. (2014). A systematic review of the health and well-being benefits of biodiverse environments. Journal of Toxicology and Environmental Health, Part B: Critical Reviews, 17(1), 1–20. doi: https://doi.org/10.1080/10937404.2013.856361.
Maggie’s. (n.d.). Maggie’s gardens. National Garden Scheme. https://ngs.org.uk/maggies-gardens/.
Marselle, M. R. (2019). Theoretical foundations of biodiversity and mental well-being relationships. In M. Marselle, J. Stadler, H. Korn, K. N. Irvine, & J. Warber (Eds.), Biodiversity and health in the face of climate change (pp. 133–158). Cham: Springer International Publishing. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-02318-8_7.
Marselle, M. R., Hartig, T., Cox, D. T. C., de Bell, S., Knapp, S., Lindley, S., Triguero-Mas, M., Böhning-Gaese, K., Braubach, M., Cook, P. A., de Vries, S., Heintz-Buschart, A., Hofmann, M., Irvine, K. N., Kabisch, N., Kolek, F., Kraemer, R., Markevych, I., Martens, D., … Bonn, A. (2021). Pathways linking biodiversity to human health: A conceptual framework. Environment International, 150, 106420. doi: https://doi.org/10.1016/j.envint.2021.106420.
Munschek, M., Witt, R., Kaltofen, C., et al. (2023). Putting conservation gardening into practice. Scientific Reports, 13, 12671. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-023-39432-8.
One Health EJP. (n.d.). About us – One Health European Joint Programme. Retrieved October 18, 2025, from https://onehealthejp.eu/about.
PollinatorWatch. (n.d.). PollinatorWatch. Zooniverse Project. Retrieved October 18, 2025, from https://www.zooniverse.org/projects/tokehoye/pollinatorwatch.
Robinson, J. M., Breed, A. C., Camargo, A., Redvers, N., & Breed, M. F. (2024). Biodiversity and human health: A scoping review and examples of underrepresented linkages. Environmental Research, 246, 118115. doi: https://doi.org/10.1016/j.envres.2024.118115.
Romanelli, C., Cooper, D., Campbell-Lendrum, D., Maiero, M., Karesh, W. B., Hunter, D., & Golden, C. D. (2015). Connecting global priorities: Biodiversity and human health – A state of knowledge review. Geneva: World Health Organization & Secretariat of the Convention on Biological Diversity. https://www.cbd.int/health/SOK-biodiversity-en.pdf
Sidenius, U. (2017). The Therapy Garden Nacadia® – The interplay between evidence-based health design in landscape architecture, nature-based therapy and the individual [Doctoral dissertation, University of Copenhagen]. IGN PhD.
Staude, I. R. (2024). Gardens as drivers of native plant species dispersal and conservation. People and Nature, 6(3), 1220–1228. doi: https://doi.org/10.1002/pan3.10627.
United Nations. (1992). Convention on Biological Diversity. Retrieved October 8, 2025, from https://www.cbd.int/doc/legal/cbd-en.pdf.
Wang, D., Xu, P.-Y., An, B.-W., & Guo, Q.-P. (2024). Urban green infrastructure: Bridging biodiversity conservation and sustainable urban development through adaptive management approach. Frontiers in Ecology and Evolution, 12, 1440477. doi: https://doi.org/10.3389/fevo.2024.1440477.
World Health Organization. (1946). Constitution of the World Health Organization. International Health Conference, New York, 19 June – 22 July 1946. Retrieved October 8, 2025, from https://apps.who.int/gb/bd/PDF/bd47/EN/constitution-en.pdf?ua=1.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
