Політика антиплагіату

  1. МЕТА ПОЛІТИКИ

Політика антиплагіату визначає принципи, механізми та порядок перевірки наукових матеріалів на наявність плагіату, самоплагіату та інших форм порушення авторських прав. Метою політики є забезпечення академічної доброчесності, прозорості та високої якості публікацій.

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Політика поширюється на:

  • усі рукописи, подані до журналу авторами;
  • статті, що проходять рецензування;
  • опубліковані матеріали у разі повторної перевірки або звернень;
  • усі типи контенту: дослідницькі статті, огляди, короткі повідомлення, кейси, науково-практичні матеріали тощо.
  1. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ТЕРМІНИ

Академічна доброчесністьсукупність етичних принципів та правил, яких дотримуються науковці у процесі створення, представлення та публікації результатів досліджень, що виключають обман, присвоєння чужих результатів чи маніпуляції даними.

Плагіат – Опублікування або представлення як власних ідей, текстів, формулювань, даних, ілюстрацій,результатів досліджень, отриманих від іншої особи без належного цитування, дозволу або визнання авторства.

Самоплагіат – повторне використання автором значних частин власних раніше опублікованих робіт без відповідного посилання та без інформування редакції.
Самоплагіатом вважаються дублюючі публікації, повторне використання тексту у декількох статтях, подання одних і тих самих даних як нових.

Перекладений плагіат – використання тексту, даних чи ідей, перекладених з іншої мови та поданих як власних без посилання на оригінальне джерело.

Технічний плагіат – зміна структури тексту, перестановка речень або використання синонімів з метою приховування запозичення без належного цитування.

Мозаїчний плагіат – поєднання фрагментів із різних джерел без належного цитування або з частковим приховуванням джерела.

Автоматизована перевірка на плагіат – перевірка рукописів за допомогою спеціалізованих програмних систем, що аналізують текст на предмет збігів з відкритими та закритими базами даних.

Фальсифікація – Свідоме спотворення результатів дослідження або маніпуляція даними, графіками, таблицями з метою досягнення бажаних висновків.

Фабрикація – повне або часткове вигадування даних, експериментів, джерел або результатів досліджень, які не існували в реальності.

Дублююча публікація – подання або публікація одних і тих самих матеріалів або значних їх частин у двох або більше виданнях без належних посилань та інформування редакції.

Рівень текстових збігів (Similarity Index) – показник, що відображає відсоток тексту, який співпадає з іншими джерелами. Не є самостійним доказом плагіату і потребує редакторського аналізу.

Оригінальність рукопису – ступінь новизни та самостійності представлених результатів, ідей, формулювань, що не повторюють попередні дослідження без обґрунтованого цитування.

 

  1. ІНСТРУМЕНТИ ПЕРЕВІРКИ НА ПЛАГІАТ

4.1 Редакція журналу використовує:

  • спеціалізовані системи перевірки (Unicheck, StrikePlagiarism, Grammarly Plagiarism Checker або інші);
  • внутрішній експертний аналіз редакторів та рецензентів;
  • ручну перевірку посилань, структури статті, співставлення з попередніми роботами авторів.

4.2 Журнал може змінювати або розширювати перелік систем відповідно до технічних можливостей.

  1. ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ

5.1. Первинна перевірка

Проводиться відповідальним секретарем або уповноваженим редактором після отримання рукопису.

5.2. Перевірка перед рецензуванням

Рукопис допускається до рецензування лише якщо:

  • рівень збігів не перевищує 15–20% (без урахування списку літератури, назв таблиць тощо),
  • відсутні великі недоцільні збіги з іншими роботами.

5.3. Додаткова перевірка

Може проводитися на будь-якому етапі:

  • за запитом рецензента,
  • після значних доопрацювань,
  • після надходження скарги.
  1. ДОПУСТИМІ ТА НЕДОПУСТИМІ ЗБІГИ

6.1. Допустимі:

  • до 2–3% збігів у кожному окремому джерелі;
  • загальний технічний збіг до 15–20%;
  • стандартні фрази, методи, загальновідомі формулювання;
  • фрагменти, що правильно цитуються та оформлені згідно зі стилем.

6.2. Недопустимі:

  • великі текстові збіги (>5% з одного джерела) без цитування;
  • запозичення структур, таблиць, рисунків без дозволу та посилання;
  • використання перекладу без зазначення джерела;
  • повторна публікація власних матеріалів без вказівки на попереднє видання.
  1. ДІЇ РЕДАКЦІЇ У ВИПАДКУ ПІДОЗРИ НА ПЛАГІАТ

7.1. Якщо плагіат виявлено під час первинної перевірки

Рукопис відхиляється або повертається авторам на доопрацювання з вимогою:

  • переписати текст,
  • додати посилання,
  • усунути недоброчесні запозичення.

7.2. Якщо плагіат виявлено під час рецензування

Редакція:

  • заморожує процес рецензування,
  • повідомляє автора,
  • запитує пояснення.

7.3. Якщо плагіат є значним

Редакція може:

  • відхилити рукопис,
  • заблокувати подання автора на період до 1 року,
  • повідомити установу автора (у випадках грубих порушень).

7.4. Якщо плагіат виявлено у вже опублікованій статті

Редакція має право:

  • опублікувати виправлення (erratum),
  • випустити попередження,
  • зняти статтю з публікації (retraction),
  • повідомити індексуючі бази.
  1. КОМУНІКАЦІЯ З АВТОРАМИ

8.1 Автори отримують офіційне повідомлення про результати перевірки, яке містить:

  • рівень збігів,
  • перелік недопустимих фрагментів,
  • вимоги щодо доопрацювання або рішення редакції.

8.2 Автори можуть подати обґрунтоване пояснення або апеляцію.

  1. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АВТОРІВ

9.1 Гарантують оригінальність своєї роботи.

9.2 Несуть відповідальність за всі надані матеріали.

9.3 Підтверджують, що стаття не подана до інших журналів одночасно.

9.4 Погоджуються на перевірку будь-якими доступними інструментами.

  1. ЗБЕРІГАННЯ ТА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

10.1 Усі звіти перевірок зберігаються у редакції протягом щонайменше 3 років.

10.2 Доступ до них має лише редакційна команда.

10.3 Інформація про перевірку не розголошується стороннім особам.

  1. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

11.1. Ця Політика набирає чинності з моменту її затвердження та є обов’язковою для всіх авторів, рецензентів, редакторів та працівників редакції.

11.2. Журнал залишає за собою право оновлювати або змінювати Політику відповідно до міжнародних етичних стандартів, змін законодавства або редакційної практики.

11.3. Усі зміни та доповнення оприлюднюються на офіційному сайті журналу та набирають чинності з моменту публікації.

11.4. Якщо будь-яке положення Політики суперечить новим вимогам законодавства чи стандартам COPE, воно автоматично приводиться у відповідність без скасування всієї Політики.