ПОРІВНЯННЯ МІЖНАРОДНИХ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА

Анотація

Нормативні вимоги до продовольчої сировини та харчових продуктів є у більшості країн світу, але часто на один і той самий продукт вимоги в різних країнах можуть не співпадати. Це є проблемою під час міжнародної торгівлі, експорту чи імпорту продовольства. Для можливості застосовувати одинакові та спільні стандарти була створена міжнародна організація зі стандартизації ISO, яка розробляє міжнародні стандарти та вимоги в різних сферах життєдіяльності людини. Водночас у багатьох країнах залишаються свої національні стандарти. У статті здійснено порівняльний аналіз міжнародних та національних нормативних вимог до основних продуктів бджільництва — меду, бджолиного обніжжя та прополісу — з метою визначення їхньої відповідності сучасним критеріям якості та безпечності для подальшого використання у виробництві харчових продуктів. Було проаналізовано міжнародні стандарти та нормативні вимоги, а також стандарти Польщі, України, Швейцарії, Бразилії та Європейського Союзу.  Встановлено, що найсуворіші вимоги до меду за вмістом вологи (не більше 18,5% для вищого ґатунку) та діастазного числа (не менше 8) містяться у ДСТУ 4497. Для бджолиного обніжжя ДСТУ 3127 встановлює максимальну вологість 10% і вміст протеїну не менше 22%, що перевищує мінімальні показники ISO. Вимоги до прополісу в ДСТУ 4662 передбачають не більше 15% воску та не більше 5% зольності, а також граничний вміст оксидованих речовин — щонайменше 0,6 см³ на 1 мг прополісу. Щодо показників безпеки, українські стандарти передбачають найнижчі допустимі рівні важких металів: свинець (≤0,1 мг/кг), кадмій (≤0,05 мг/кг), ртуть (≤0,03 мг/кг), та забороняють наявність сторонніх домішок і патогенних мікроорганізмів. Регламент Європейського Союзу є одним з тих документів на вимоги якого посилаються під час ввезення меду на його територію, що вимагає обов’язкову відповідність встановленим показникам. Також є деякі фізико-хімічні показники та показники безпеки, які не враховуються у тих чи інших країнах або навпаки, ними передбачаються, а не враховуються міжнародними стандартами. Враховуючи підсумки проведеного дослідження встановлено, що за дотримання мінімальних вимог міжнародних стандартів, нормативних вимог Європейського Союзу або України, продукція бджільництва буде безпечною та придатною до використання, як сировина у виробництві харчових продуктів. Результати дослідження можуть бути використані виробниками, експортерами та технологами для обґрунтованого вибору сировини з урахуванням специфіки нормативних вимог різних країн і регіонів, а також для розроблення харчових продуктів з додаванням продуктів бджільництва.